Надворі літечко, ми із кумом кайфуєм
Смачна горілочка, про те - се поворкуєм
Солодке тістечко - вгощала, жінка поряд
Чи бачу погано? Чи здалось, дивний погляд.
-Та нащо, - до кума, - Варенички в макітрі
Закуска смачніша. А в нього очі хитрі…
Вкотре налив мені та й став пісню заводить
Моя дружина все, як ота пава ходить….
У келих сметани, кумові підливає
Червона,як той рак, до нас обох моргає
А вона ж красуня, струнка, пишненькі груди
Хай балакають, про неї люди повсюди
Знаю любить, мене вкладе, як дитя спати
Сама до півночі смажить, не йде до хати
Вже звечоріло ісяють зорі, яскраві
Дружина, гладить….Чую слова ласкаві
Це в ліжку я лежу… Горілочка стомила…
Труснув головою, лип, де ж поділась мила?
Не видко місяця, не можу на ноги стать
Згадав розмову, тож пішла з кумом поливать
За парканом квіти, городину і кущі
Вже забудько, нині легше стало на душі
Все здалось добре, нехай вдвох, веселіше
Кум же молодше… І мені поспати ліпше…
Позникали зорі….За вікном півень співав
В шовковистій траві …Кум кумоньку обіймав…
Ой, чудова нічка, цілував молодицю
Тож лишень, учора, йшов дощ, змочив землицю….
07.07.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2018
автор: Ніна Незламна