Судді!

Судді!
Ваш  судний  день  також  прийде!
Сьогодні  судите  мене  -
Та  й  вас  ця  участь  не  мине.
Шакали!
Гризуть  кістки  і  точать  кров,
І  брешуть,  гавкаючи  знов...
Вже  знаю  вашу  я  любов.
Злодії!
Ви  в  себе  вкрали  людську  суть,
Хоч  не  помітили,  мабуть...
І  діти  ваші  в  тім  зростуть,
Що  ви  украли...
Повік  не  маючи  свого,
Бо  крадене  -  завжди  ярмо!
Невже  не  знаєте  цього?
Так  знайте:
Яке  зерно,  такий  врожай!
Розплати  довго  не  чекай,
Бог  є  на  світі  -  так  і  знай!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806431
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.09.2018
автор: Спасиба Світлана