Вітер споминів

Вітер  споминів  так  теплотою  війнув
Про  матусю-голубоньку  рідну  мою
Та  про  батька  згадати  також  не  забув,
Коли  були  вони  ще  обоє  "в  строю".

Татусів  яблуневий  великий  садок
Рясно  родить  і  нині  та  кличе  мене,
Ну,  а  матінка  сіяла  квіти  в  рядок,
Там  рожева  півонія  й  досі  цвіте.

І  туди  він  подув,  де  берізки  ростуть,
Нині  ці  білокорі  вже  зовсім  великі,
Нагадав  мені  він  про  черемху  оту,
Що  весною  дарує  усім  білі  квіти.

Над  стежиною  він,  наче  птах  пролетів,
Отією,  що  змійкою  в"ється  до  хати.
Скільки  б  літ  не  минуло  та  сонячних  днів,
Вітер  споминів  все  допоможе  згадати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806246
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський