Надія є. І це немало,
коли ще є вітрила.
Недоленька причарувала,
та не приворожила.
У неї запасні причали
і є попутні крила.
Її йому подарували
і душу відпустили.
І ось вони на перехресті –
заручники тієї честі,
що іноді, як путо
перепиняє на порозі. ..
З недолею – не по дорозі,
а долею забуті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805892
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 08.09.2018
автор: I.Teрен