Крута країна кривиться на ртуть
Чужих туманів. І на клапті рвуть
її синочки. А самі поволі
розлазяться, мов мишенята голі.
У когось між зубами хліб та сум,
а в когось – вишиванка під костюм.
Один кладе до книжки давню пісню,
а інший – світ в мобілку хоче втиснуть.
Тут мед і пиво крапають із вуст,
а після пива – хоч і землетрус.
Тут ніби й небо здуру кучеряве
Ворота для охочих прочиняє.
Життя таке, неначе казка про
щасливих дурнів. Ширшає Дніпро
коли до нього падають дівчата.
Він задовбавсь ревіти і стогнати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=80576
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.06.2008
автор: Малігон Анна