Вечірнє сонце гори обняло,
У променях вершини їх скупало,
Не опустились сни ще на село,
А вже вода в струмочку закипала.
Рогатий місяць десь іще блукав,
А мо’, чекав, долини хай схолонуть…
Струмок у ніч у зоряну втікав,
Щоби підставить водяні долоні.
Неквапом вечір в тишу осідав,
Завороживши гори і долини,
Та місяцю новому нагадав
Про те, як ждуть його на полонині.
28.07.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805718
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2018
автор: Ганна Верес