Коли чого в руках не маєш,
То не хвалися, що твоє;
Що буде, ти того не знаєш,
Утратиш може і своє.
Не розібравши, кажуть, броду,
Не лізь прожогом перший в воду,
Бо щоб не насмішив людей;
І перше в волок подивися,
Тоді і рибою хвалися,
Бо будеш йолоп, дуралей.
І. Котляревський. "Енеїда".
Ні з роя, ні з городу толку нема!
Тільки думкою багатіли...
А виходить - усе дарма.
То хотіли, чи не хотіли?
Ні бджоли, ні стебла...
На дорогах бур'ян.
Може й пасіка б загула,
в голові якби не дурман.
Отже, рано хвалитись грушками,
коли пазуха ще пуста.
Хочеш мати - тримайся руками
і ні за що не відпускай.
Поки вулик пустий і в нім бджіл не велось,
то і меду чекати дарма.
Думав маєш, а то тобі лише здалось.
Із розмов і думок завше толку нема.
08.04.18.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805635
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.09.2018
автор: Di Agonal