Сміється світ: - Молекуло моя,
Ти різне у своїм житті відчула.
Для тебе світ лише земля твоя,
У ньому ти, як рибка потонула.
Хоч і маленька, але ти твориш,
Ти на чолі всесвітнього прогресу,
Часами тлієш, інколи гориш,
Буває вмреш упавши під колеса.
Та ти живи, бо в цьому сенс життя,
Випий життя, яке дано, по вінця.
Будь мудрим на віку - моє дитя,
Сприймай життя, від світу, як гостинця…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805620
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.09.2018
автор: Віталій Назарук