Студентський вальс…

                                 Студентські  роки...
                                                 Радісні...Тяжкі...
                                                 Світлі...  Шасливі...
                                                 
Хміль  мелодій  п’янить  без  вина,
Мідь  оркестру  розбурхує  душу,-
В  цьому  залі  -  лиш  Я  та  Вона,
Та,  котрій  щось  сказати  Я  мушу…

Чи  знайду  Я  слова,-  мабуть  ні,-
Хоч  у  танці  сплелись  Наші  руки…
Закрутились  св’яткові  вогні,
Гріють  серце    чаруючі  звуки…

Сяють  очі…  Рука  на  плечі,-
Чи  ж  Мені  вони  сяють,  ці  очі?..
То  знаходь  же  слова,  не  мовчи,
Бо  Вона,  певно,  чути  їх  хоче.

Ти  скажи,  що  Вона    -  краща  всіх,
Що  Ти  любиш  Її  до  нестями,-
Та  сказати  про  це  Ти  не  міг
Їй    простими,  земними  словами…

Неземних  же,-  дібрати  не  міг,-
Сіруваті  для  твого  кохання!..
Тихий  шурхіт  вальсуючих  ніг...
Жаркий  подих...Сердець  калатання...

Завтра  ж  знову  -  Кибальчич,  Коші,
Знову  пари  та…  профіль  дівочий,-
Нерозтрачена  ніжність  душі,
Василькові    закохані  очі…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2018
автор: Янош Бусел