- "Я не хочу тебе втрачати".
- "То ти вибираєш мене?"
Вона намагалась мовчати.
Куди ж ця розмова веде?
- "Не можу я бути з тобою".
Зібрала всю силу в кулак.
- "Життя проведемо за грою,
не маєм чинити ми так"…
- "Не вірю ні слову твоєму,
що з вуст проронила мені.
Вони тут, у серці моєму,
Будують хрести кам'яні".
- "Не можу я так, бо заміжня.
У мене маленький є й син".
Слабкою стояла, без стрижня,
а очі пустили сльозин.
На довгі його умовляння
не повелась, не зосталась.
А душу рвало покаяння:
"Навіщо ж я так закохалась?"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805410
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2018
автор: Беата