А що, вже осінь? Боже мій, невже?!
Куди ж це літо красне закотилось?
Зробилось раптом все якесь чуже,
І навіть сонце в небі зажурилось.
Туман в долину пасмами проліз,
І зачепився за мої ворота..
Вже й "копійки" у листячку беріз,
Дзвенять, як перша щира позолота.
А осінь усміхається мені,
- Дивись, яка заквітчана калина!
Я подарую неповторні дні! -
І - подарує! Фея швидкоплинна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805052
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.08.2018
автор: majra