Відшелестіло
Золотом трави…
Відмерехтіло… вирвалось назовні…
Між нами білий порох ковили.
Хто винен з нас,
що місяць знову вповні?
Стулило брами,
Вкинуло ключі
В озера сині так безпомилково…
Ховаєш очі у грибні дощі.
Не залишай мені
останнє слово
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804827
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2018
автор: гостя