коли він уперше з’явився мені було 5 років
дівчинка з сусіднього села обізвала мого друга поганим словом
і звір почав рити під ногами землю
голосно рипіти венами порами очима
скипати божевіллям позбавляючи зору
а потім вирвався із мене і жбурнув у дівчинку іграшкову вантажівку
і коли її мама назвала мене неадекватним
я зрозумів
що мій звір нікому не до вподоби.
і я тримав його на прив’язі
годував мораллю
аби той отруївся і здох
годував совістю
але він лиш скавучав крутячись божевіллям
я поїв його соромом
але той впадав у алкогольну сплячку
гучно дихаючи поміж ребер
звір пережив кожну спробу утопити його у чужих голосах
май ся на стримання
візьми себе у руки
не можна так кидатись на людей
не можна так агресивно на усе
псих
то тобі перейде
то тобі перейде
то тобі перейде
і ми бродили самотою серед бетонних лісів
і коли нікого не ставало видно через шати вічної ночі
я випускав його гуляти
подеколи він накидався у хітливому безпам’ятстві на жінок
і їм це подобалось
подеколи провокував на бійку чоловіків
і їм це подобалось
подеколи наївшись сповна
коли сонце починало визирати за горизонтом
він заспокоювався
клав голову на мої коліна
і гаряче соплячи носом
наче дякував що не втискаю його усе глибше
дякував що дав можливість дихати
дякував за цей день.
я не хочу знову бути депресивним
але не виїдай моїх очей ложечками
не куштуй моїх ночей ревнощами
не висмоктуй серця непрочитаними повідомленнями
бо у грудях дрімає звір
що задля тебе розірве усі кордони
що задля тебе здійметься й засліпить очі злістю
і розтрощить кожен паб
і розтрощить кожен череп пивними кухлями
і вирве ребра кожному романтичному поетові-зазнайці
котрий посміє вторгнутись в кордони
але як же страшно
що як він прокинеться
то розтрощить нас із тобою
із псячим інстинктом жадібно розтерзає
пейзаж наших почуттів
що його малювали ночами
у світлі сотень столичних вікон
а потім лиш я залишусь зі звіром
самотньо гладитиму його кудлату гриву
доки той шматуватиме мою душу
самобичуванням.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2018
автор: Лажневський