Спинився день десь там, за небокраєм,
Повільно сонце тоне у пітьмі,
Останній промінь світла простягає
І залишає спогад на щоці.
Серпневий вечір постаті ховає,
Цілує квіти, - спрагло п'є росу,
В саду опалі яблука збирає,
Бо думає про осінь завчасу.
Стихають звуки. Важко ніч зітхає
І розстеляє чорне полотно...
Все проминає, - серце добре знає...
Стискається від жалю все одно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804439
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.08.2018
автор: Дарія Типчук