Журби намисто

В  інеті  знову  чорна  новина:
Сімох  поранено,  п’ятьох,  на  жаль,  убито…
Кажуть,  війна  на  те  і  є  війна:
Ненавидіти  вчить  нас  і  любити.
А  кожна  рана,  а  чи  смерть  бійця
Списами  чавить  серце  не  одненьке:
«Коли  ж  закінчиться  війна  брудна  оця?  –
Не  раз  питає  небо  сива  ненька,
Синок  якої  береже  нам  мир,
Хоч  ризикує  бути  там  убитим.
Він  від  війни  також  давно  стомивсь,
Та  не  дозволить  Раші  нас  гнобити.
Сумна  серпнева  неба  сіросинь
Є  свідком  правди  і  німим  статистом,
В  її  архіві  –  кожен  вбитий  син…
І  падає  дощем  журби  намисто…
24.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804295
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 24.08.2018
автор: Ганна Верес