Яблуневий сад

Часто  бачу  вві  сні    
Сад  казковий  із  мого  дитинства.  
Там  ростуть  яблуні    -
Світ  прекрасний  без  чвар  і  презирства.  

Яблуні  стоять  в  ряд,
А  рядів  тих  багато,  багато.
Я  вітаюсь  підряд  
З  кожним  деревом,  йдучи  до  хати.  

Там  встрічає  мене
Моя  рідна  старенька  бабуся.
Хай  мій  сон  не  мине,
Я  ж  в  дитинство  на  мить  повернуся.  

Заховалось  воно
У  п’янкім  яблуневім  садочку.  
Навесні  дітлахам
Дарувало  свій  цвіт  у  віночку.

Там  співав  соловей
Свою  пісню  весело  і  дзвінко.
Він  вітав  так  гостей,
Що  вбігали  в  садок  дуже  стрімко.  

А    бабуся  усіх
Пригощала  смачними  грушками
І  долоньки  малі
Наповнялися  щей  ягідками.  

Не  було  у  селі  
Саду  кращого,  чим  у  бабусі.  
 Там  медовки  росли,  
Симеренки,  папінки,  лялькуси.  

Влітку,  чи  восени  
Я  плодами  насолоджуся,
На  всю  зиму  були
Нам  дарунки  від  бабці  Ганнусі.    

З  кожним  роком  частіш
Я  думками  в  садочок  той  лину,  
Де  ростуть  яблуні,
Та    на  жаль  не  спинить    часу  плину.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804269
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2018
автор: Ольга Калина