Паломник страждання

Де  ти  Батьку,  ясна  зоре,
Сонце  невгасиме?
Гине  Вкрайна  Чорноволе,
Гине  побратиме.

Розтягнули  «божі»  діти,
Рвуть  тіла  пасами.
Озвірілі    єзуїти,
Роблять  нас  бомжами.

Люба  мати  в  горі  стогне,
Як  дитина  плаче.
Обідрали  липку,  дрогне,
Щось  роби  козаче.

Заступися  серафиме,
Говориш  з  Богами.
Помолися  пілігриме,
Разом  із  волхвами.

Щоб  здійснились  заповіти,
Щоб  не  мордувалась.
Щоб  раділи  малі  діти,
І  мати  втішалась.

Примітка:  Пілігрим  –  паломник.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2018
автор: Андрій Л.