моїй дорогій мамі
Підвечірок. Здалека доноситься гомін.
У ногах примостився махровий спориш...
Як давно, як давно я не був із тобою
Та маю надію, що мене ти простиш
Сивіє небо. Хмари клубами котяться.
Вітер розносить усюди пахощі піль...
Прикладу усіх сил, щоб приїхать до тебе
І солодким мені буде хліб твій, і сіль
Рясно падає дощ на задуманну землю.
Теплі краплі змива буденний пил...
Знаю, ти життя віддала би за мене.
Ти любила мене... так ніхто б не люив
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2018
автор: Санчо (В Міхєєв)