Черствіють душі і грубіші люди,
Що з нами через десять років буде,
Що нам дала нова мораль.
Нічого доброго на жаль.
Червоний вал котив нас в рай.
Змінили курс,тепер роздрай.
Міняємо владу міняємо царів
Та бідний люд ще більш збіднів.
Владні артисти,вмілі імітатори
Давно уже довіру нашу втратили.
Колода краплена,залапана,стара,
Але продовжується підла гра.
Бацила зверхності самопризначена еліта,
Безкарність,вседозволеність-найгірші діти.
А що на виході недовіра, злість?
Розруха в душах у країні скрізь.
Куди йдемо, як будем далі жить?
Я думаю не всім дуже болить.
Європа манить заможністю,порядком,
А наша бурянами заростає грядка.
Ми більше схожі вже на зграю:
Закони вовчі пестимо і переймаєм,
Усе купуєм,як товар в крамниці,
Які ж убогі і які ми ниці.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2018
автор: Не Тарас