Павлуші
Мій синьоокий янголе — дивись,
який прекрасний незнайомий світ,
і мені вперше все було колись...
тепер я твій — я знову неофіт.
Нові слова я вчу з тобою знову.
"По" — поїзд стугонить у даль по рейках,
біжим — як взяти рух наш за основу,
то ти увесь немов на батарейках.
"Го" — голуб сизий прилетів до нас,
ти можеш його хлібом накормити,
"ко" — котик милий десь мабуть на час
прийшов до тебе в гості погостити.
Розвів руками й мовив тихо — "ма,"
знать нам не повезло і все пропало.
Та сумувать не будем! Не дарма
мене старого так життя тріпало.
Весь світ з тобою нам назвати треба.
Я кожен день мов цілий рік живу,
хвалю я бога і молю до неба —
з тобою на цім світі довше проживу.
20.08.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2018
автор: Микола Коржик