Ніжні обійми осені…

Плакало  дощами  тихо  літо,
З  далини  донісся  саксофон.
Линула  мелодія  над  світом
І  летіла  в  небо  вище  крон.

Слухала  мелодію  калина,
Впали  сльози  росяні  в  траву.
Розлетілись  наче  намистини
І  попали  в  осінь  чарівну.

Протягнула  осінь  свої  віти,
Заспівала  з  вітром  в  вишині.
Не  сумуй,  прошу  тебе  я  -  літо,
Ти  послухай  радісні  пісні.

Ще  зігріють  промені  ласкаві,
Доторкнуться  ніжністю  з  небес.
Витруть  сльози  хмари  кучеряві,
Осінь  подарує  мить  чудес...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803660
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.08.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)