Хтось же водить моїм пером?

Хтось  же  водить  моїм  пером?
Отже,  це  комусь,  мабуть,  треба.
Той  –  звичайний,  а  той  –  герой  –
Всі  ми  є  посланцями  неба.
Зло  й  добро  живуть  поряд  нас  –
Не  порушити  б  рівновагу.
Хай  працює  вона  на  нас,
Хоч  життя  –  не  завжди  розваги.
Щовесни  щоби  сад  наш  цвів,
І  пшеницю  тривожив  вітер,
Ліс  голубив  пташиний  спів,
І  вода  цілувала  віти
Ледь  зажуреної  верби,
Квітка  сонечку  посміхалась.
Не  потрапити  б  нам  якби
У  безвихідь,  нікчемну  старість.
16.02.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803494
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.08.2018
автор: Ганна Верес