***Залишаються тільки могили…

***
Залишаються  тільки  могили
і  задивлені  в  небо  хрести,
із  останньої  прагнучи  сили
світ  безпам'ятства  переплисти.

Доточити  собі  на  хвилину
не  життя,  а  історії  днів,
де  б  іще  не  буяли  сивини,
засіваючи  сум  в  далині.  

Де  життя  ще  могло  означати
щось  високе  й  безмежно  хмільне,  
і  смішними  здавалися  дати,  
колихаючи  світло  земне.  

Але  час,  наче  вперта  приблуда,  
затягає  усе  у  туман,  
обпікаючи  вичахлі  груди
незліковною  горсткою  ран.  

Залишаючи  тільки  могили
і  задивлені  в  небо  хрести,
що  з  останньої  маються  сили
світ  безпам'ятства  переплисти...  

10.08.18  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803425
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.08.2018
автор: Леся Геник