Життя з війною

А    я    цю    війну  пропустила  крізь  себе.
Вона,  наче  танком,    пройшлась    по  душі.
І  я    ще  кричала:"  Спинися!    Не    треба!",
Та  серце  вже  рвала  кістлява  мені..  

Прийшла  так  підступно,    зненацька  й  раптово  -
Ударив    враз    грім  серед  білого  дня.  
Зі  Сходу  до  нас  прилетів  чорний  ворон,
Слідом    привезли  хоронити  дитя.

О,  Боже  мій  милий,  за  що  така  кара
І  чим  завинив  перед  світом  наш  син?
Все    небо  закрила    для  нас  чорна  хмара,
У  мороці    дні,  не  спинить  часу  плин.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803316
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 16.08.2018
автор: Ольга Калина