Серед тисяч доріг і стежок
Лиш одну, лиш одну обираю
До свого сокровенного раю,
Де нікого ніхто не карає,
Де мільйони гарячих думок.
Серед хвиль призабутих морів,
Серед гір, що димлять в високості,
Я стою, ніби тінь, на помості,
І навколо немає вже злості,
А є віра – то мій оберіг.
Серед тисяч розвихрених фраз
Оберу ту просту, без прикрас,
Дух у ній щоб звучав новизни,
Щоб чужої цуралась казни
І в серцях у людських збереглась.
9.11.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802857
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.08.2018
автор: Ганна Верес