...отже, вона є - та висота,
на якій згорають крила...
...і завжди важко поставити крапку.
Так,ніби намагаєшся з'єднати
однакові полюси магніта...
...чому так сталося? Хто винен? -
у розпачі шукаємо відповіді,
і не можемо знайти.
А диявол у цей час задоволено потирає руки.
І виходу нема...
...і кожен грав у свою гру,
а здавалося, грали разом...
...відстань оберігає від удару.
Найбільший удар отримуєш зблизька...
...є біль, від якого не плачуть -
помирають...
...а храми кохання, на жаль,
дуже часто залишаються недобудованими, і,покинуті,
печально бовваніють на горизонті памяті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802837
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2018
автор: Мирослава Жар