Скотилося сонце у воду з узвишшя,
Промінням торкнулося лагідно ніг.
На пляжі морському вечірньої тиші
Я Музу впіймала з далеких доріг.
Присядь, моя подружко, поруч зі мною,
Думки перелітні мої впорядкуй.
Під вітер грайливий і звуки прибою
На чистому аркуші мрії змалюй.
Я мрію сюди повернутися з часом,
Ловити хвилини доби золоті
І в літні обійми з розбігу упасти
Разом із коханим, єдиним в житті.
Я мрію про те, щоб в родинному колі
Ростити дітей у любові без меж.
Щоб не для війни, а для миру і волі,
І впевнено знати навіщо живеш.
Бажаю, щоб довго у добрім здоров'ї
Мене зустрічали з дороги батьки,
Тепло розливалось у кожному слові
І стишили хід швидкоплинні роки.
Я мрію плекаю, щоб швидше із фронту
Сини України вертались живі,
Щоб зчистились неба усі горизонти
І купчились хмари лише дощові.
Тінь усмішки тихо сковзнула вустами,
Вселяючи крихти надій находу.
Єднає молитва мене з небесами,
І мрії здійсняться, я вірю, я жду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802776
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2018
автор: Світлана Вітер