Зникають в небі соколята,
Щодень нові туди ідуть.
"Голосить ридма" біла хата -
Зі сходу діточок везуть..
Там кров із попелом змішали
І стогне втомлена земля..
Як московіти вже дістали
І їхній ірод із кремля.
О, скільки будем хоронити,
В обійми смерті віддавать?!
Вони могли б ще жити й жити,
Та маєм в землю їх ховать.
Вони могли б життю радіти,
Ростити діточок малих.
Вони могли свій край любити
Та вирішив вже хтось за них.
Цвіт кращий нації зникає.
Пташки злітають в небеса.
Земля все стогне та страждає
І рветься на шматки душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802106
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2018
автор: Ольга Калина