В хустці чорній траурній підряд
П’ятий рік живе моя Вкраїна –
Це тому, що «учорашній брат»
Знову звичку виявив зміїну:
Як удав, готовий задавить
Тих, без кого жити вже не може.
Не болить йому сльоза вдови.
Звик себе вважати за вельможу.
Та в Союз не буде вороття,
Де Росія звикла панувати,
Український син віддасть життя,
Щоби в наймах не стогнала мати.
26.07.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801359
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 30.07.2018
автор: Ганна Верес