Наша зустріч у день липневий

Ми  роз’їхались  надто  юні,
А  зустрілись…  занадто  сиві…
Віддзвеніли  кохання  струни…
А  були  ж  молоді,  щасливі…
Розпрощалися  ми  весною,
А  зустрілись  у  зрілу  осінь…
В  когось  вмилась  щока  сльозою.
Всі  зібрали  життєвий  посаг.

Ми  сьогодні  знов  повернулись
У  дитинство,  те,  безтурботне,
Одне  одному  посміхнулись:
Досить  жити  лиш  для  роботи.
Зустріч  наша  багато  важить  –
Півстоліття  ж  бо  за  плечима  –
Зморшки  наші  про  нас  розкажуть,
Що  вмостилися  під  очима.

Зустріч  наша  у  день  липневий,
Коли  жита  вже  гнеться  колос,
Зачекались  ми  всі  на  неї,
Кожен-кожен  подасть  свій  голос,
Хто  він  і  де  літав  ці  роки,
І  чи  не  притомились  крила,
Які  мав  від  життя  уроки
І  як  думка  про  рідне  гріла.

І  не  є  це  уже  секретом,
Що  життя  людське  надкоротке,
Тож  так  мало  часу  для  злетів,
Після  –  діти,  онуки,  фотки.
Тому,  друзі,  й  цю  мить  цінуймо,
Бо  ніхто  не  прожив  ще  двічі  –
Пам’ять  мертвих  теж  пошануймо,
Бо  ні  школа,  ні  ми  не  вічні!
8.07.2018.
 
Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801221
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.07.2018
автор: Ганна Верес