Що мені з слів, з якими не болять
І не хвилюють душу і не нутрують рани,
Іх поміж тисячів надуманих понять,
Є лише декілька, що заживляють шрами.
Що з поглядів які всі мимо душ?
Які холодні, мертві чи сліпі!
Лиш розумієш, що до неї ані руш,
Бо не тобі, ті очі не чужі.
Твої заблукли поміж тьми комет,
Поміж галактик і кварталів,
Твій погляд в сірість тротуарів,
Не проведе тебе поміж планет.
Що у житті тобі окрім думок?
Нічого, лише мрії "Взавтра!"
У горлі сталевий сидить комок,
У днях самотніть й погляд, у далеку марність...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801100
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2018
автор: Андрій Толіч