Так багато думок у моїй голові,
Що лунають словами всередині.
Ми удвох під сонцем на траві
Тішимось часом проведеним.
Я збережу цей день у римах.
Я збережу його у серці.
Ми даруєм сестринські обійми
Та ведемо розмови відверті.
Я сьогодні мало говорила,
Я мовчала.. Та чула тебе.
Наповнити мрію твої вітрила
Щоб під силу було тобі любе!
Наші діти разом будують місток,
І довкола вирує спокій.
Я від серця дарую тобі квиток,
Лишень зроби ті пару кроків.
Я дарую квиток у чудовий вояж,
Я зустріну тебе на вході.
Це не скелі, не гори і навіть не пляж,
Це взагалі вояж не на природі.
Я познайомлю тебе з тобою,
Я підкажу як чути себе саму.
Я помирю тебе з твоєю ж журбою,
Тільки острах всередині свій вгамуй.
Так багато думок у моїй голові,
І напевно у цьому є зміст родини.
Коли є з ким лежати під сонцем в траві,
Та ділитися думками зсередини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801050
Рубрика: Присвячення
дата надходження 28.07.2018
автор: horo6aya