Потихеньку літо відпливає
У своїм уквітчанім човні.
А над річкою туман блукає,
І холодним шовком огортає
Береги, смарагдово-сумні.
Де-не-де листочки пожовтілі
Лагідно пірнають у траву.
Фруктами дерева обважніли –
Персики зі сливами поспіли,
Пахне медом сад в оцю пору.
Незабаром дні короткі стануть,
І заплаче небо голубе -
Сірими холодними дощами
Над лісами, горами, садами…
Поки ж…
літо, ще в човні – пливе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800827
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.07.2018
автор: Світлана Семенюк