ЗНАМЕННА ДАТА ВІРУЮЧИХ…. .

ЗНАМЕННА  ДАТА  ВІРУЮЧИХ

Нас  охрестили  в  повній  темряві  мечем.
Язичників  відтоді  новим  іменем  назвали.
Вчення  Ісуса,  Сина  Божого  давно  вже  обійшли
І  інквізиція  «свята»  їм  щедро  в  цьому  помагала.

Здавалось,  їх  спасав  байдужий  компроміс:
Народні  звичаї  лиш  спокій  додавали.
Як  древні  греки,  мали  тисячі  богів,
Аборигени  в  цьому  теж  не  відставали!

Правдиве  хрещення  в  ім’я  святого  духу  –
Занурення  у  воду  –  символ  Богові  присвяти.
А  хрещення  цим  духом  тільки  тих,
Хто  в  день  П’ятидесятниці  співспадкоємцями
                                                                     з  Христом  повинні  стати.

І  Слово  Боже  –  Документ  для  всіх  людей,
На  рідній  мові  всі  народи  мусять  знати:
Всесильний  Бог  творив  для  людства  світ,
Байки  ж  про  родових  божків  –  приреченим  розплата.

Чи  вибраний  народ  йшов  за  Христом?
Та  ж  кожного  часу  пророки  їх  навчали.
Хто  їх  навчив  кричати  тупо:  «Розіпни»!
Хто  з  розуму  їх  звів,  щоб  Сина  не  признали…..

І  нині  так  багато  напрямків  –  ідей,
Що  для  людини  просто  недосяжно  –
Не  кожен  шляхом  справедливим  йде,
Хоча  в  своїх  очах  і  мудрий  і  відважний.

Політик  –  Богоборець,  імператор  Констянтин
Вчення  Христа  знівечив  до  основи.
І  папські  єресі  йому  стелили  шлях  один  –
До  зради  Істини,  до  «мілітарного  закону»

Ми  Богом  створені,  Він  знає  всі  серця,
Лукавих  і  жорстоких  відкидає,
Ласкаво  терпить  і  чекає  до  кінця:
Хай  грішник  в  манівцях  не  пропадає!

Що  хрещення  під  страхом  смерті,  або  немовлят…
Хто  з  них  покається  і  прийме  Слово  Боже?
Як  обіцяти  Тому,  про  Кого  не  знав,
Чи  єресь  ця  наблизити  до  Бога  може?

У  хаосі  облудних  міфів  і  пустих  ідей
Як  варто  дослідити  Слово  Боже  –
Воно  не  містить  вигадок  людей,
Творця  закони  й  постанови  Злий  не  переможе!

Нам  створено  дивний,  так  званий  християнський
                                                                                                               бутафорний  світ,
Де  Слова  Божого  бояться  і  не  знають.
Морочать  голови  про  «житіє  святих»
Грабують  залюбки  довірливих,  і  Біблію  ховають.

Ісус  Христос  вже  духом  серед  нас,
Він  в  небі  з  Батьком  був,  і  є,  і  буде  –
Помазаний  Творцем,  поставлений  Царем  на
                                                                                                                     всій  землі,
Всі  витівки  ворожі  виявляться,  як  облуда.

Що  спільного  в  Христа  із  Веліалом    *
Чи  Світлу  з  темрявою  разом  йти?
Надходить  час  і  Біблія  незмінна
Всіх  ворогів  облуду  в  силі  довести!

*Веліал  –  від  євр.  слова,  що  означає  «нікчемний».    Стосується  Сатани.

Хрещення.  Грец.  слово  озн.  «занурення  [під  воду]».  Ісус  наказав  своїм  послідовникам  охрещуватися.  У  Біблії  згадується  також  Іванове  хрещення,  хрещення  святим  духом,  хрещення  вогнем  тощо  (Мт  3:11,  16;  28:19;  Ів  3:23;  1Пт  3:21).

Дії  2:38,  42  «А  Петро  відповів:  «Покайтесь,  і  нехай  кожен  з  вас  охреститься  в  ім’я  Ісуса  Христа,  щоб  отримати  прощення  гріхів,  і  тоді  ви  одержите  в  дар  святий  дух.  Бо  Єгова,  наш  Бог,  дав  таку  обіцянку  вам  і  вашим  дітям,  а  також  тим,  хто  далеко,—  всім,  кого  він  захоче  до  себе  покликати».  І  Петро  говорив  ще  багато  іншого,  даючи  ґрунтовне  свідчення  та  настійно  заохочуючи:  «Рятуйтесь  від  цього  зіпсованого  покоління».  Тож  ті,  хто  радо  прийняв  його  слова,  охрестилися.  Того  дня  до  них  приєдналося  приблизно  3000  осіб.  І  вони  далі  віддавалися  навчанню,  яке  отримували  від  апостолів,  разом  проводили  час,  споживали  їжу  і  молились»

2Коринфян  6:14-17  «Не  впрягайтесь  у  нерівне  ярмо  з  невіруючими.  Бо  що  може  бути  спільного  між  праведністю  і  беззаконням?  Або  що  спільного  між  світлом  і  темрявою?    Яка  згода  між  Христом  і  Веліа́лом*?  І  що  спільного  між  віруючим  і  невіруючим?  Крім  того,  що  спільного  між  Божим  храмом  та  ідолами?  Адже  ми  —  храм  живого  Бога,  а  він  сказав:  «Буду  перебувати  серед  них  і  ходитиму  серед  них.  Я  буду  їхнім  Богом,  а  вони  будуть  моїм  народом».  «“Тож  вийдіть  з-поміж  них  та  відділіться,—  говорить  Єгова,—  і  більше  не  торкайтесь  нечистого”,  “і  тоді  я  вас  прийму”.  “Я  стану  вам  батьком,  а  ви  станете  мені  синами  і  дочками”,  —  каже  Всемогутній  Єгова».  
                                                                                                         МАЄМО  ТЕ,  ЩО  МАЄМО:
Єпископ  УПЦ  КП  освятив  ізолятор  тимчасового  тримання  у  Володимир-Волинському  відділі  поліції,  сьогодні,  24.07  2018.о  14:11
Християнство  залишається  домінуючою  релігією  в  Україні  –  звіт  Держкомнацрел  ...

Оприлюднено  нову  статистику  мережі  релігійних  організацій  України
В  Україні  діє  55  конфесій  та  36,5  тисяч  релігійних  організацій
Такі  дані  наведені  у  Звіті  про  мережу  церков  і  релігійних  організацій  в  Україні  станом  на  1  січня  2013  року,  затвердженому  Наказом  Міністерства  культури  від  21.03.2013  року  №  215.

В  Україні  представлено  55  віросповідних  напрямів,  в  межах  яких  діє  36995  релігійних  організацій.  

Зокрема,  зареєстровано  87  центрів  релігійних  об’єднань  та  295  управлінь  (єпархій,  дієцезій  тощо).  Діє  35460  релігійних  громад,  з  яких  1879  функціонують  без  реєстрації.  Релігійними  справами  опікуються  31313  священнослужителів,  з  яких  760  –  іноземці.  

Функціонує  370  місій,  81  братство,  202  духовних  навчальних  закладів,  13157  недільних  шкіл.  У  500  монастирях  чернечий  послух  несуть  6834  ченців.  Релігійними  організаціями  видається  384  періодичних  видань.

Україна  —  багатоконфесійна  країна,  де  успішно  функціонують  громади  понад  сотні  конфесій,  напрямів  і  течій.  Це  є  очевидним  свідченням  динамічного  відродження  релігійно-церковного  життя  за  роки  незалежності.  

В  українському  суспільстві  утверджується  конфесійний  плюралізм:  не  тільки  християни,  а  й  представники  інших  віровчень  —  іудаїзму,  ісламу,  етно-  та  неорелігій  —  прагнуть  будувати  свої  відносини  на  принципах  релігійної  толерантності.  
Неорелігійні  рухи  в  Україні,  на  відміну  від  Заходу,  наповнювалися  переважно  невіруючими,  колишніми  атеїстами,  тобто  тими,  хто  не  мав  відповідної  віросповідної  підготовки,  що  спричинило  два  наслідки.  Перший  —  позитивний:  відсутність  попереднього  містичного  досвіду  робить  віру  щирішою,  сердечнішою,  а  отже,  й  чистішою.  Другий  —  негативний:  колишня  атеїзація  позбавила  досвіду  духовних  пошуків,  духовних  переживань,  що  нині  сприяє  переважанню  зовнішніх  виявів  релігійності.
Рідна  віра.  Це  сучасне  теологічне  вчення,  започатковане  професором  Володимиром  Шаяном  (1908—1974)  у  1934  р.  Воно  ґрунтується  на  язичницькому  розумінні  Бога  як  сутності,  що  має  багато  виявів  та  реально  постає  у  вигляді  численних  імен  богів.  Це  вчення  спрямоване  на  вдосконалення  людської  особистості  та  піднесення  національної  свідомості  українців.  Воно  апелює  і  до  збереження  прадавньої  української  обрядовості.  Рідновіри,  як  правило,  пропагують  автентичні  язичницькі  молитви  і  співи.  Так,  діяльність  київської  громади  українських  язичників  «Православ'я»  ґрунтується  на  книгах  «Волховник»  (виклад  віровчення),  «Правослов:  молитви  до  Рідних  Богів»  і  обрядовому  календарі  «Коло  Свароже».  Автохтонне  коріння  цього  віровчення  яскраво  ілюструє  їхній  Символ  віри.  

Головне  у  віровченні  рідновірів  —  обожнення  природного  начала  Всесвіту  та  славлення  своїх  богів  радістю  життя.  Відчуття  радості,  на  їхню  думку,  необхідна  умова  щастя  життя  людини.  Радість  —  винагорода  за  страждання  чи  важку  буденну  працю.  Таке  щастя  покликані  приносити  свята  на  честь  рідних  богів  —  із  обрядовими  дарунками,  співом,  хороводами,  очищенням  священним  вогнищем,  священними  напоями  тощо.  Ці  свята  сприяють  прилученню  людини  до  Всесвіту,  допомагають  відчути  себе  частинкою  життя,  живою  клітинкою  небесного  океану,  прийняти  добрий  струмінь  життєдайної  любові  богів  —  сонячної  сили.  Саме  до  цього,  переконані  рідновіри,  прагне  людська  душа,  втілюючись  у  тілесній  людині.  Називають  себе  рідновіри  по-різному  —  «дітьми  Сонця»,  «онуками  Сварожими»,  «онуками  Дажбожими»,  «онуками  Божими»,  «синами  своїх  богів»,  «синами  Перуна»,  «синами  Творця»  тощо.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800746
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 26.07.2018
автор: Гість-Наум