Літо мочить дощем…

За  вікном  знову  дощ  мережИть,
Вітер  краплі  з  листочків  збиває.
Десь  за  хмарами  сонечко  спить,
Хоч  вже  ранок,  воно  все  ж  дрімає.

Розбудити  не  вдасться  його,
Затягнулося  небо  сувоєм.
Дощик  в  руки  штурвал  взяв  давно,
Громовиці  немов  перед  боєм.

Затопило  довкола  усе,
Парасольки  в  руках  перехожих.
Ось  струмочком  кораблик  несе,
Він  самотній  у  шторм  попав  схоже.

Поховались  від  зливи  птахи,
Кіт  в  альтанці  вилизує  спинку.
Сонях  низько  зігнувсь  до  землі,
Хоч  би  дощ  перестав  нахвилинку...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800686
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.07.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)