На землю вечір тихий опустивсь,
Засіяв небо зоряним намистом…
Цвіркун у мокрих травах заросивсь…
Заграла його флейта урочисто…
Й душа затріпотіла солов’я,
Боялась дійство вечора проспати –
Реакція на все в нього своя –
Пісенно-зоряні гармоній постулати.
Вечірню тишу сміло сколихнув
Не просто піснею – веселим щебетанням,
Збудив у лісі приспану луну.
Пора прийшла для любощів, кохання…
Торкнувся спів зірок і вітрокрил,
Полився хвилею над сонною землею.
Здалось на мить, ворота в рай відкрив,
Благословивши на життя єлеєм.
12.06.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800580
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.07.2018
автор: Ганна Верес