Непросто зупинити водограй,
Коли для нього служать небо й гори,
Коли Карпат чарівно-сивий край
Розлив навколо смерекове море.
Коли у нім танцюють сотні сонць
І вже не шум, а гул стоїть довкола,
Тремтить він між навколишніх висот,
А звук такий, який не чув ніколи.
Не варто й зупиняти водограй,
Це – муза гір, вона завжди примхлива,
То поведе тебе у дивний рай,
То в річку перетвориться бурхливу.
13.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800426
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.07.2018
автор: Ганна Верес