Мені не байдуже…

                   [b]МЕНІ  НЕ  БАЙДУЖЕ...[/b]

Мені  не  ба́йдуже,  коли  в  мої́й  країні
Правду  на  блуд  звели́,  а  трелі  солов’їні
У  спів  Сирен  спотворили  й  Людині
Долі  шляхи  плетуть  облудливо  причинні.

Мені  не  ба́йдуже  як  на  народній  спи́ні
Хліви́  із  бісеру  лаштують  собі  свині
В  людській  подобі  й  ро́хки  блювотинні
Вдають  за  мову  й  су́рми  янголи́ні.  

Коли  ґвалтують  совість  в  свят-ряднині,
А  честь  запродують  й  глузують  з  милостині
Мені  не  байдуже...  Я  ігрища  тваринні
Не  перевтілю  в  цінності  родинні

Й  у  сенс  буття.  Коли  хтось  в  серцевині
Глумом  гризе  життя  і  шмарклі  жабуринні
В  Любов  жбурля  –  не  гріх?  Чи  у  стернині
Ще  є  зерно?  Чи  є  дух  в  мертвечині?

Мені  не  ба́йдуже,  коли  мінливоплинні
Божки́  удавані  віщують  Батьківщині
Оманливі  дива́  і  в  злидні  баговинні
Цей  рай  занурюють,  в  тенета  хомутинні.

Я  зневажаю  ниць  (там  ду́ші  –  в  комірчині),
Блюзнірство,  рабство  дум  і  волю  в  домовині.
Не  ба́йдуже  мені  як  у  майбутній  днині
Йтися  крізь  час  буде́  мої́й  й  твої́й  дитині…

                                                         [i][b]Павло  Гай-Нижник[/b][/i]
                                                                 [i]19  липня  2018  р.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799962
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.07.2018
автор: Гай-Нижник Павло