Людині необхідно вірить в диво,
Хоча у кожного воно своє.
І всі чекають довго й терпеливо,
Стоять у черзі… А хто ж роздає?
Хто знає , що сховалось в твому диві:
Веселі ранки чи задумливі дощі?
Слова для слави чи слова правдиві
Запалять вогник у твоїй душі?
Хотіла б я тобі подарувати,
У повні пригорщі із мого набирай.
Та лиш не думаю, що буде дивувати
Моє, рідненьке, це ж мій власний рай.
Людині необхідно вірить в диво,
А ще потрібно власноруч творить
Своє життя, щоби прожить щасливо,
Не просто тінню по землі ходить.
Тому працюй натхненно, без упину,
Для дива власні фарби підбери.
Малюй щодня, й тоді одної днини
Пазл диво-щастя власноруч скади.
І диво! Ти побачиш ДИВО!
Його зустрінеш, коли спинишся на мить.
Бо диво – жити кожну мить щасливо
Й щасливим біля себе ще когось робить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799944
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2018
автор: Волинянка