Хмари сірі й майже чорні
Небо все, немов в полоні
Що твориться, там надворі
Як погратися дітворі?
Оце поспіль, без просвітлень
Дощ дорвався, вже третій день
Правда довго підкрадався
От хитрющий, оце взявся
То тихо –тихо шепоче
Ледь – ледь дерева лоскоче
А то мавкою ридає
Мов за ким дуже страждає
Часом, з вітром шаленіє
Все довкола під ним мліє…
Я виглядаю з віконця
Попрошу Бога, - Дай сонця
Хоч малесенький шматочок
Для слухняних всіх діточок
Хай промінчик, як сірничок
Хай скрізь освітить, зігріє
Кожне дитя про це мріє
Всім давно, набрид цей дощик
Бабця каже, розбивсь горщик...
От би нині погуляти
У футбол хотів пограти
01.07.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2018
автор: Ніна Незламна