Як втома прокрадеться крізь теплий вечір,
І знаю, що напевно, не засну,
Накину теплий светр я собі на плечі,
І каву із корицею поп'ю.
Як, часом, хочеться читати вірші
І взяти в руки книжечку малу,
То згадую, що може бути ліпше,
Як каву із корицею поп'ю.
Буває, що так хочу танцювати,
Не стримаюсь - і в музику втечу,
І щоб себе в цей час не гальмувати,
Я каву із корицею поп'ю.
А потім думаю, чому шалена я,
Чому ввісні співаю й говорю?
А виявляється , розгадочка проста -
Я каву із корицею люблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799554
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 16.07.2018
автор: TanyaSema