Тікала ніч у літо

Розправивши  зірчасту  парасолю,
Тікала  ніч  у  літо  від  весни,
А  соловей  скінчив  вечірнє  соло,
В  гніздечко  запросив  до  себе  сни.

Дрімали  верби,  коси  розпустивши,
Долонею  застиг  широкий  став,
Що  звечора,  заколисавши  тишу,
У  обіймах  її  до  ранку  спав.

Щокатий  місяць  не  збирався  спати  –
Чумацький  шлях  легенько  перетнув,
Осяявши  дерева  й  білі  хати,
У  воду  впав,  та  хвильок  не  горнув.

Дивилась  ніч  на  жовтувате  диво
Й  до  нього  посміхаючись,  цвіла,
Поки  зоря,  ранкова,  розбудила
Людей  і  верби,  й  став,  що  край  села.
20.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799540
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.07.2018
автор: Ганна Верес