Притча про заховане щастя
Якось раз боги, зібравшись, вирішили розважитися. Один з них сказав: - Давайте що-небудь відберемо у людей? Після довгих роздумів інший вигукнув: - Я знаю! Давайте заберемо у них щастя! Проблема тільки в тому, куди його сховати, щоб вони не знайшли. Перший сказав: - Давайте сховаємо його на вершині найвищої в світі гори! - Ні, пам'ятай, що у них багато сил, хтось зможе піднятися і знайти, і якщо знайде один, всі інші відразу дізнаються, де щастя, - відповів інший. Тоді хтось висунув нову пропозицію: - Давайте сховаємо його на дні моря! Йому відповіли: - Ні, не забувай, що вони цікаві, хто-небудь зможе сконструювати апарат для підводного плавання, і тоді вони обов'язково знайдуть щастя. - Сховаємо його на іншій планеті, подалі від Землі, - запропонував хтось ще. - Ні, - відхилили його пропозицію, - пам'ятай, що ми дали їм достатньо розуму, коли-небудь вони придумають корабель, щоб подорожувати по світах, і відкриють цю планету, і тоді всі знайдуть щастя. Найстаріший бог, який протягом усієї розмови зберігав мовчання і тільки уважно слухав виступаючих, сказав: - Я думаю, що знаю, де потрібно заховати щастя, щоб вони його ніколи не знайшли. Всі повернулися до нього зацікавлені і запитали: - Де? - Сховаємо всередині них самих, вони будуть так зайняті його пошуками зовні, що їм і в голову не прийде шукати його в собі. Всі боги погодилися, і з тих пір люди витрачають все своє життя в пошуках щастя, не знаючи, що вони сховане в них самих.
Переклала на українську мову 2.07.18 18.30
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2018
автор: Тома