(Присвячений Оксані Кузів)
Жінка з любові зліплена,
Трішечки із ребра.
В неї щедрот – незміряно,
А у душі добра.
Жінка, яка народилась
Нести у світ слова.
Знаю, у ній оселилась
З променів весна.
Жінка у цвіт закохана,
Квіти несе вона!
Музою зачарована,
Спити б її до дна...
Йду поряд з нею, втішена...
Поруч з нею – лечу!
Ладо, що Небом створена
Не погасити б свічу.
Жінко, що пишеш віршами,
Всю перечитаю...
Знаю, на нас помічено,
Дякую, що тебе знаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799002
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2018
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА