РАНОК

Світанок.  Небо,  як  слізка,  чисте,  
Без  хмар-сукенок,    у  стилю  ню.
Під  ним  калина,  плете  намисто,
Махає  листом    новому  дню.

Качат  гойдає  ставок  на  хвилі.
Вдяг  ліс  перуку  –  статечний      пан!  
Міцніє  липень  на  волі  й  силі,
Виводить  сонце  на  перший  план.

Складає  вітер  музичну  п’єсу,
Кладе  на  ноти  пісні  птахів.
Співає  обшир  подячну  месу
Творцю  водоймищ  і  берегів.

Палає  око,  мов  свічка  з  воску.
Радіє  серце,  бо  б’є  в  нутрі.
Печуться  думи  в  гарячім  мозку,
Немов  в  олії  картопля  фрі.
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)