Хазяйка Лисої гори

Любов  на  ніч?  Та  гріх  на  все  життя.
І  стигне  він  підшкірно  наче  овід.
А  чи  життя  це  зовсім  без  любові?!
Духовна  брань  із  «радістю»  звитяг.

То  не  перо,  а  зболена  мітла
Віршує  гріх,  здригаючись  у  ритмах
Чуттів,  які  б  вже  виплакати  ридма,
Опісля  й  в  ступі  витовкти  дотла!

Хто  не  грішив,  не  знає  каяття.
Диявол  з  Богом  бореться,  а  поле  
У  битві  цій,  пульсуючи  із  болем
Ростить  прилог  для  множення  нестям...

Тому  читай,  лиш  в  душу  не  бери!
Ці  строфи  -  шал  приреченого  тану,
Прийде  година  -  з  півнями  розтануть
Вірші  Хазяйки  Лисої  гори.


"Тут  дьявол  с  Богом  борется,  а  поле  битвы  —  сердца  людей"  -  Ф.  Достоєвський.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2018
автор: Марґо Ґейко