РОДОВІД

Перебираю  все  життя,
Всі  сторінки  листаю  роду…
Вже  знаю  де  чиє  дитя,
Ми  всі  з  єдиного  народу.
Який  же  був  у  мене  рід?
Яким  дід  буде  і  надалі?
Чи  він  залишить  людям  слід?
Чи  тільки  принесе  печалі?
Цього  в  батьків  я  не  питав,  
Лише  тепер,  як  став  вже  дідом,
Свою  історію  листав,
За  кожним  з  роду  ходив  слідом.
Дізнався  хто  у  мене  дід,
Що  прадід  був  козак  нівроку.
Що  кожен  з  них  залишив  слід,
Ніхто  не  був  з  них  одиноким.
Потім  батьки  і  я,  й  сини,
А  потім  щастя  –  онучата.
Тепер  немає  їм  ціни,
Вони  для  дому  –  лелечата.
У  нас  всіх  прізвище  одне,
Ми  з  українського  народу
І  кожен  ймення  це  несе,
Постійно  з  роду  і  до  роду.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798501
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.07.2018
автор: Віталій Назарук