Моя квіточка спить. Її личко прекрасне й щасливе.
Оченята, заплющені навіть, — немов пелюстки.
Спокій та вмиротвореність личка цього — це важлива
Ціль моя і моє це досягнення справді таки.
Ми ходили за спокій коханих своїх воювати,
За своїх любих квіток. І ось повернувшись з війни,
Маєм знищити банду злочинців і побудувати
Ми країну-квітник, де щасливими будуть вони.
[i]06.01.2017, Чернігів[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798304
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2018
автор: Петро Рух