В ліс манить запах стиглої суниці,
І звуків, і видовищ карусель…
«Під-під-па-дьом» лунало із пшениці
І шарму добавляло до пісень.
Вже вечір літній, опустивши крила
На розпашілий сонця жовтий диск,
Спинив вітрець. Він трав уже не бриє –
Десь заховався чи утік кудись.
А прийде ранок, вижене тумани,
Немов овець з кошари на луги,
І засивіють маревом лимани,
Сховавши шати пишні навкруги.
Коли вже літо в осінь заблукає
І помережить золотом гаї,
Лиш туга журавлина плине краєм,
І до весни замовкнуть солов’ї.
4.06.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798085
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.07.2018
автор: Ганна Верес