Всі слова вже сказані до нас,
Почуття заїжджені без міри.
Струн душі осінній резонанс
Не відчують тільки лицеміри
Я на компліменти не мастак,
Є на те поети й музиканти.
У кохання лінія проста
По ній ходять велетні, атланти
Та мені про велич не кажи,
Губи – то моя єдина зброя.
В Мельпомени «на балу чужих»
Не шукай ліричного героя
Я лишень нескорений жебрак -
Кинь мені монету порятунку:
Бо на компліменти не мастак -
Тільки серце вищого ґатунку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2018
автор: Тарас Слобода